29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави
У цей день ми згадуємо найважче — життя тих, хто віддав його за наше мирне сьогодення. Пам’ятаємо кожного: воїна, який пішов на фронт добровольцем чи за призовом; матір, яка не дочекалася сина; дитину, яка виросла без батька.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих. Їхній подвиг — це не лише військові операції чи бої. Це — вибір серця. Вибір любити Україну настільки сильно, щоб поставити її вище за власне життя.
29 серпня 2014 року під Іловайськом українські війська потрапили в оточення. Саме відтоді сонях став символом скорботи — бо на тих полях, серед стиглого соняшнику, залишилися кращі сини й доньки України.
Наш обов’язок сьогодні — пам’ятати, молитися і продовжувати справу тих, хто пішов. Жити так, аби їхня жертва не була марною.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших вчинках, у силі боротися й у щирій любові до Батьківщини.
